Автор · 1 творів
Артур Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в Единбурзі, у католицькій родині ірландського походження. Батько, Чарльз Олтамонт Дойл, був обдарованим рисувальником, але через пиятику та хворобу втратив посаду й останні роки провів у лікарнях для божевільних. Дім тримався на матері, Мері Фолі, чиї оповіді живили уяву хлопця. Сім років Дойл провів у єзуїтських інтернатах Ланкаширу і ще рік — в Австрії.
1876 року він почав вивчати медицину в Единбурзькому університеті. Студентом ходив корабельним лікарем на арктичному китобої та на пароплаві, що прямував до Західної Африки. У 1882 році відкрив власну практику в Саутсі й заповнював писанням довгі години очікування на пацієнтів. Відштовхуючись від методу свого вчителя хірургії Джозефа Белла, який читав історію хворого з одного погляду, він створив Шерлока Холмса й 1887 року видав «Етюд у багряних тонах».
Справжній успіх принесли оповідання, що з 1891 року друкувалися у «Стренді»; з них і складено «Пригоди Шерлока Холмса». Коли детектив почав затуляти автора, Дойл 1893 року скинув його в Райхенбахський водоспад, а тоді поступився читачам і повернув у «Собаці Баскервілів». Писав він і історичні романи, а «Загубленим світом» ступив у фантастику; після брошури на захист дій Британії в англо-бурській війні 1902 року дістав лицарське звання. Його кампанія за виправдання несправедливо засудженого Джорджа Едалджі посприяла створенню в Англії апеляційного суду в кримінальних справах.
Ясною, стрімкою прозою, що довіряє влучній деталі, він дав детективові тривку форму, збудовану навколо міркування. Наприкінці Першої світової війни втратив сина й брата, а решту життя віддав поширенню спіритизму, яким цікавився вже давно. Помер 7 липня 1930 року у своєму домі в Кроуборо.
Дойл писав в останні тридцять років вікторіанської доби, у Британії, що стрімко індустріалізувалася й перебувала на вершині імперської могутності. Дешеві щомісячники створили масового читача, а публікація з продовженням стала рушієм популярного письменства. Час був суперечливий: від наукового розуму чекали розв'язання всіх питань, а водночас спіритичні сеанси заповнювали вітальні. Англо-бурська війна похитнула імперську гордість, а детектив після По й Габоріо перетворювався на жанр із власними правилами.
