Ерік Артур Блер народився 1903 року в Мотіхарі, невеликому місті британської Індії. Батько служив урядовцем колоніального опіумного відомства; коли синові виповнився рік, мати, Іда, повезла дітей до Англії. Він ріс поміж двох сестер, у домі чиновника зі скромним статком. У пансіоні, куди його взяли за пільговою платою, а потім в Ітоні він рано зрозумів, що означає бути бідним серед заможних. Замість університету наприкінці 1922 року він вступив до імперської поліції в Бірмі. За п'ять років, відчувши огиду до ладу, який сам мусив підтримувати, подав у відставку й вирішив писати. Мив посуд у Парижі, тинявся Лондоном; із записників тих років вийшла книжка «На дні в Парижі й Лондоні», надрукована 1933 року під іменем Джордж Орвелл. У 1936-му тижні, проведені в домівках шахтарів півночі Англії, показали йому вбогість зблизька; наприкінці року він добровольцем вирушив на громадянську війну в Іспанії, дістав кулю в горло й повернувся, тікаючи від чисток у власному таборі. «Данина Каталонії» — книжка цього розлому: відтоді Орвелл писав проти сталінізму так само різко, як проти фашизму. У війну він готував на Бі-бі-сі передачі для Індії, згодом вів колонку в Tribune. Він хотів прози, прозорої як шибка, і вважав простоту зброєю проти всього, що каламутить політичну мову. 1945 року втратив дружину Ейлін; того ж року вийшов «Колгосп тварин». «1984», написаний на шотландському острові Джура, поки наступав туберкульоз, надруковано 1949-го. Помер у Лондоні в січні 1950 року, сорока шести літ; разом із ним у щоденну мову увійшли «Старший Брат» і «новомова».
Середина XX століття, британець, у твідовому піджаку, з тонкими вусами, змарнілий та суворий на вигляд.