Вільям Шекспір

Вільям Шекспір народився 1564 року в Стратфорді-на-Ейвоні; запис про хрещення має дату 26 квітня. Батько, Джон Шекспір, рукавичник і чинбар, підвищився в міському врядуванні й 1568 року став бейліфом — найвищою посадовою особою містечка; мати, Мері Арден, походила із землевласницької родини. Вважається, що в місцевій King's New School він учив латину й риторику, читав Овідія та Вергілія. У вісімнадцять одружився з Енн Хетевей, старшою за нього на вісім років; спершу народилася Сюзанна, потім близнята Гамнет і Джудіт. Від років між 1585 і 1592 не лишилося жодного документа; наприкінці цієї прогалини про нього говорили на лондонських сценах і як про актора, і як про автора. 1592 року Роберт Грін зневажливо назвав його «вискочкою-вороною, прикрашеною нашим пір'ям»; цей укол вважають доказом того, що ім'я його вже знали. У роки, коли чума зачиняла театри, він видав «Венеру й Адоніса» і присвятив поему графові Саутгемптону. 1594 року він став пайовиком трупи «Слуги лорда-камергера»; 1599-го увійшов до засновників «Глобуса», а 1603-го, з приходом на трон Якова I, трупа дістала назву «Слуги короля». «Ромео і Джульєтта» належить до цих років піднесення. 1596 року він утратив одинадцятирічного сина Гамнета, а наступного купив Нью-Плейс — найбільший будинок у Стратфорді. Він наблизив білий вірш до живої мови й дав королю та гробареві говорити на одній сцені з однаковою вагою. Він послабив межі усталених жанрів, переплітаючи комедію з трагедією. Помер у Стратфорді 1616 року, у п'ятдесят два, і був похований у церкві Святої Трійці. Більшість його п'єс дійшла до нас завдяки Першому фоліо, яке 1623 року зібрали його товариші по сцені Гемінґс і Конделл.