Автор · 2 творів
Сабахаттін Алі народився 25 лютого 1907 року в містечку Егрідере поблизу Гюмюльджини, на тодішній османській землі — нині це Ардіно в Болгарії. Батько, Селяхаттін, був офіцером, матір звали Хюсніє. Коли Балкани було втрачено, родина перебралася до Анатолії, і дитинство письменника минуло в тіні воєн, переїздів і нестатків. Учительську школу він почав у Баликесірі, а закінчив у Стамбулі 1926 року.
Пропрацювавши рік учителем у Йозгаті, він отримав державну стипендію й від 1928 до 1930 року жив у Потсдамі. Повернувшись, викладав німецьку в Айдині та Коньї. Перші вірші й оповідання вже з'являлися в журналах, коли 1932 року за вірш його заарештували; він відбував покарання в Коньї та Синопі й вийшов на волю за амністією 1933 року.
Оселився в Анкарі, служив у Міністерстві освіти та в Державній консерваторії, 1935 року одружився. За збіркою оповідань «Млин» надійшли романи «Юсуф із Кююджака» (1937), «Диявол усередині нас» (1940) і «Мадонна в хутряному манто» (1943). Сатирична газета «Маркопаша», заснована 1946 року разом з Азізом Несіном і Рифатом Илгазом, мала гучний розголос; далі були заборони, судові процеси й нове ув'язнення.
Про анатолійські містечка, про беззахисних і про буденне обличчя влади він писав мовою сухою й твердою, а в «Мадонні в хутряному манто» спробував голос внутрішній і крихкий. Коли йому відмовили в паспорті, він спробував таємно виїхати за кордон і 1948 року був убитий біля болгарського кордону Алі Ертекіном, який мав його перевести. Тіло знайшли лише за кілька місяців; йому був сорок один рік. Через роки «Мадонна в хутряному манто» стала одним із найчитаніших романів Туреччини.
Сабахаттін Алі писав за однопартійних років молодої Турецької Республіки, коли література із запалом відкривала Анатолію й селянина, а соціалістичний реалізм давав турецькою перші зразки. Преса була під суворим наглядом, ліву думку переслідували. Коротке повоєнне багатопартійне відкриття дало сатиричним та опозиційним виданням і простір, і новий тиск. У цьому повітрі Алі обрав розповідати про країну мовою бідняка, а не мовою поступу.