Маріо П'юзо

Маріо П'юзо народився 15 жовтня 1920 року в нью-йоркському кварталі Пекельна кухня, у родині італійських переселенців з-під Авелліно. Батько працював колійником на залізниці; коли хлопцеві було дванадцять, його поклали до лікарні з діагнозом «шизофренія». Мати, Марія, сама виростила семеро дітей. Дитинство минуло в тому бідному емігрантському кварталі, і сховком йому було читання. У Другу світову війну він служив у Німеччині у складі американських повітряних сил, а повернувшись, навчався в Міському коледжі Нью-Йорка. Перше оповідання вийшло 1950 року. «Темна арена» (1955) про повоєнну Німеччину і «Щаслива мандрівниця» (1964), що виросла з материної історії, дістали добрі відгуки, але майже не розходилися. На життя він заробляв оповіданнями для чоловічих журналів, які підписував псевдонімом. У сорок п'ять років, із п'ятьма дітьми й боргами, він вирішив, що настав час, як сам казав, подорослішати і продатися. «Хрещений батько» вийшов 1969 року, за два роки розійшовся накладом понад дев'ять мільйонів і шістдесят сім тижнів тримався в списках бестселерів. Дві перші екранізації, написані разом із Френсісом Фордом Копполою, принесли йому два «Оскари»; він написав і сценарій «Супермена». П'юзо любив повторювати, що жодного разу не бачив справжнього мафіозі. Він вибудував злочинну організацію як родину, як порядок вірності й боргу, і цим змінив погляд американського популярного роману на злочин. Найдорожчою своєю книжкою вважав «Щасливу мандрівницю» і шкодував, що «Хрещений батько» її заслонив. Після «Сицилійця» та «Останнього дона» він помер від серцевої недостатності 2 липня 1999 року у своєму домі на Лонг-Айленді.