Автор · 5 творів
Жуль Верн народився 8 лютого 1828 року в Нанті — портовому місті, де Луара впадає в море. Батько, П'єр Верн, був адвокатом; родина матері, Софі Аллот де ла Фюї, походила з судновласників і моряків. Він був найстаршим із п'ятьох дітей. Дитинство минуло на набережних, серед суден, з яких вивантажували крам, а 1847 року батько відправив його до Парижа вивчати право.
Диплом правника він здобув 1851 року, та по-справжньому його займав театр: першу п'єсу поставили ще 1850-го. Якийсь час був секретарем Ліричного театру, а вільні години проводив за науковими книжками в Національній бібліотеці. 1857 року одружився з удовою Онориною Морель; заробляв на життя біржовим маклером, а писати сідав удосвіта. Перші оповідання, серед них «Майстер Захаріус», з'явилися саме тоді.
Знайомство з видавцем П'єром-Жулем Етцелем 1862 року змінило все. «П'ять тижнів на повітряній кулі» мали 1863 року гучний успіх, а підписана угода відкрила «Незвичайні подорожі» — серію, що супроводжувала його до кінця життя. «З Землі на Місяць», «Навколо Місяця» та «Дослід доктора Окса» народилися з такого укладу праці. 1886 року постріл небожа Гастона поранив його в ногу, того ж місяця він утратив Етцеля; наступні книжки помітно потемніли.
Свою оповідь він будує з мап, обчислень і технічних подробиць; саме ця точність робить неймовірне переконливим. Його зараховують до засновників наукової фантастики. Останні роки прожив в Ам'єні, довго працював у міській раді й помер 24 березня 1905 року від ускладнень діабету. Деякі тексти, як-от «Золотий вулкан», вийшли вже по його смерті — заходами сина Мішеля.
Верн писав у роки, що простяглися від Другої імперії до Третьої республіки, — в добу залізниці, пари й телеграфу, коли географічні відкриття, колоніальні експедиції та всесвітні виставки були предметом щоденних розмов. Романтизм відступав, натомість міцнішав позитивістський настрій, що звірявся на факт і вимір. Етцелів «Журнал виховання й розваги» прагнув донести знання до родини та юнацтва; книжки Верна росли всередині цього видавничого задуму, у самій гущі суперечки про те, куди поступ веде людину.